Берлінський міжнародний кінофестиваль цього року опинився в центрі політичної суперечки. Понад 80 відомих діячів кіноіндустрії оприлюднили відкритий лист, у якому розкритикували “інституційне мовчання” фестивалю щодо подій у Газі, повідомляє EuroNews.
Дискусія спалахнула після пресконференції міжнародного журі, де головою є німецький режисер Вім Вендерс. Саме його відповіді про роль мистецтва й політики стали каталізатором “медійного шторму”.
Берлінале-2026 вважають найбільш політично зарядженим серед трьох великих європейських кінофорумів — поряд із Cannes Film Festival та Venice Film Festival. Цьогорічний фестиваль стартував із запитань журналістів про війну в Газі та позицію Німеччини, яка частково фінансує захід.
Вім Вендерс заявив, що “фільми можуть змінити світ”, але “не в політичний спосіб”. Він додав: “Жоден фільм насправді не змінив уявлення жодного політика. Але ми можемо змінити уявлення людей про те, як вони повинні жити”.
На уточнення про те, чи повинні митці дистанціюватися від політики, режисер відповів: “Ми повинні триматися осторонь від політики… Ми є противагою політики”. Під час трансляції пресконференції виникли технічні проблеми, що спричинило чутки про навмисне переривання ефіру, однак фестиваль заявив саме про “технічні проблеми” й перепросив.
Письменниця Арундхаті Рой відмовилася від участі в секції класики, де мала представити свій фільм 1989 року In Which Annie Gives It Those Ones. Вона заявила, що чути від журі тезу про аполітичність мистецтва “просто приголомшливо”, а також додала: “Я шокована і мені огидно”.
“На Берлінале люди закликали до свободи слова. Свобода слова на Берлінале існує”, — відповіла керівниця фестивалю Тріша Таттл в розлогій заяві, де додала, що митців не слід змушувати коментувати всі політичні питання.
Ситуація загострилася після відкритого листа, підписаного понад 80 кінематографістами, серед яких Хав'єр Бардем, Браян Кокс, Майк Лі, Лукас Донт, Адам Маккей, Нен Голдін та Тільда Свінтон. Підписанти заявили, що “категорично не погоджуються” з позицією Вендерса та вважають неможливим відокремлювати кіновиробництво від політики.
“Ми обурені причетністю Берлінале до цензури митців, які виступають проти геноциду палестинців у Газі, що триває, з боку Ізраїлю, та ключовою роллю німецької держави у його сприянні”, — йдеться в заяві митців.
Окрему увагу привернула позиція актора Ітана Гоука, який на пресконференції до свого фільму The Weight зазначив: “Я повністю за все, що бореться з фашизмом”. Водночас він зауважив, що очікувати від артистів універсальних відповідей на всі політичні питання — несправедливо.
Берлінале триватиме до 22 лютого 2026 року. Дискусія довкола ролі мистецтва й відповідальності культурних інституцій у часи воєнних конфліктів, видно, залишатиметься однією з головних тем цьогорічного кінофестивалю.
Напередодні на Берлінале відбулася прем’єра документальної стрічки “Сліди” (Traces) режисерок Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк. Фільм, представлений у програмі Panorama Dokumente, розповідає історії шести українських жінок, які пережили сексуальне насильство з боку російських окупантів, починаючи з 2014 року. Під час перегляду стрічки глядачі не стримували сліз, а після закінчення — аплодували стоячи.
